Головна Реєстрація RSS
Меню сайту
Сайти учителів

Блог директора Сквирського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.№4-дитячий садок" А.Д.Вигівської

Віртуальний методичний кабінет Сквирського НВК " ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 - дитячий садок"

Виховна робота в школі

Блог учителя історії Муштрук Наталії Григорівни

Блог учителя зарубіжної літератури Сотніченко С.А.

Сайт учителя художньої культури Стовбецької С.В.

Сайт учителя математики та інформатики Гайдай Н.В.

Блог учителя математики Гайдай Н.В.

Блог учителя історії Карпенко Л.С.

Блог учителя географії Матвієнко О.В.

Блог учителя іноземної мови Литвин Л.П.

Блог учителя іноземної мови Решетар Ю.П.

Блог учителя української мови Удод Ж.Ю.

Блог учителя української мови Рябоконь С.В.

Блог учителя хімії та біології Бажул І.О.

Блог учителя математики та фізики Сопіженко Т.В.

Блог учителя математики Хоцянівського П.І.

Блог учителя початкових класів Черкасенко Н.Г.

Блог учителя початкових класів Хвостенко К.М.

Блог учителя початкових класів Гордійчук О.А.

Блог учителя початкових класів М'ячикової Р.П.

Блог психолога Данілович Н.В.

Блог вихователя ГПД Шамрай І.О.

Блог вихователя ГПД Миколайчук О.В.

Блог бібліотекаря Вигівської Т.П.

Блог логопеда-дефектолога Титарчук С. П.

Форма входу
Пошук
годинник
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Корисні посилання

Київський РЦОЯО

Результат пошуку зображень за запитом "нова українська школа"

 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

У спілкуванні зі своїми дітьми:

•    Радійте вашому синові, доньці.

•    Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.

•    Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.             

 •     Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

•    У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.
•    Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терпелячими.
•    Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».
•    Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
•    Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.
•    Частіше хваліть дитину.
•    Заохочуйте ігри з іншими дітьми.
•    Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

Пам’ятка для батьків

Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. 
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

 

НЕЦЕНЗУРНІ СЛОВА  

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ БЕЗ НИХ?

Історія вживання так званих «брудних» слів нараховує щонайменше тисячу років. Ще Володимир Мономах у своєму «Повчанні» радив «не лютитися словом, не хулити мовою... язик свій стримувати».

Був час, коли вживання слів «пекло» і «чорт» закінчувалося серйозним покаранням для дітей та соціальною ізоляцією для дорослих. Сьогодні ми допускаємо вживання лайки та вульгаризмів. Існує багато субкультур, де використання таких слів – звична практика.

Мова не тільки відображає свідомість, але й формує її.

Лихослів’я проникло в літературу, кіно, засоби масової інформації, міжособистісні взаємини людей. Під впливом фільмів і програм, які прагнуть вразити й розважити будь-яким способом, ми отримуємо стійкий імунітет до цих висловів. Фактично, нам нерідко доводиться чути від дітей «триповерхові» висловлювання у шкільних коридорах, на вулиці та на дитячих майданчиках.

Чому ж діти використовують брутальні слова і лайку?

1. Дітей приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі.

Так звані нецензурні вислови рано чи пізно з'являються у лексиконі кожної дитини. Щоправда, діти часто не розуміють, що ці слова означають.

Чому ж вони так охоче й точно повторюють негарні вирази? Їх насамперед приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі. Від людини, котра лається, буквально пашить безмежною самовпевненістю, її жести виразні, навколо неї виникає певне хвилювання та напруження. Вимовлені таким чином слова почують усі, хто поряд. Згодом це стає засобом привертання уваги.

2. Лайка вважається «ознакою дорослості».

Річ у тім, що вживання таких слів – один із шляхів утвердження незалежності, порушення табу. Не дивно, що у суспільстві, де цінується доросле життя та незалежність, вік тих, хто вживає лайливі слова й вульгаризми, знижується. До того ж, власні спостереження та виховні бесіди батьків наводять дитину на думку, що вміння вставити у свою мову міцне слівце є однією з ознак дорослості. Якщо батьки говорять, що вживати такі слова можна тільки дорослим, то, відповідно, дитина, прагнучи в усьому бути схожою на старших, свідомо вживатиме заборонені вислови у своєму мовленні. Підліток вважає це нормою і ознакою дорослості.

Помітивши, що лайка шокує, діти починають використовувати нецензурні вислови, щоб розізлити і подражнити оточуючих.

3. Помста. На жаль, лихослів'я та вульгаризми – це звички, які легко набути, та від яких буває важко позбутися. Фактично, переважна кількість людей використовує таку мову як еквівалент експресивних виразів, які небагато додають і не несуть жодного змістового навантаження. Ці вислови нібито додають перцю. Деякі люди використовують усім відомі односкладові вкрай нецензурні слова з тою ж самою метою, що й «ну» чи «ви знаєте».

Про що свідчить уживання брудних слів?

Коли вони використовуються нечасто, то виражають сильні емоції, для яких людина не знаходить коректних відповідників. Лайка та вульгаризми, як очікується, вражають і передають відразу та презирство. Коли нецензурні слова використовуються часто, складається враження, що особа, яка їх вживає, погрожує чи залякує. Щоправда, для надто великої кількості людей лайливі слова та вульгаризми втратили своє початкове (первинне) значення і стали хіба що символами, за допомогою яких виражають думки та почуття на будь-якому, навіть найпримітивнішому рівні. Найчастіше лихослів’я у дитини закріплюється через низький культурний рівень її близьких, що проявляється в збідненості пасивного й активного словникового запасу.

 Що ж робити?

1.Стежити за власною мовою. Для попередження раннього вживання дитиною лайки дорослим необхідно дбати про культуру свого мовлення. Багато дорослих  людей, коли перебувають у стані афекту, вимовляють уголос усе, що вони думають про власні розумові здібності та про ту справу, якою займаються. Дитина, яка часто стає свідком грубості та образ у спілкуванні між батьками чи між авторитетними для неї людьми, схильна відтворювати їх у своїй поведінці.

2.Підліткам потрібно пояснити, що люди вживають такі слова лише у крайньому випадку, коли від відчаю їм уже бракує сил і слів.

Якщо ж дитина цікавиться значенням певного нецензурного слова, не варто тікати від відповіді. Можна сказати, наприклад, що так говорять люди нестримані та невиховані, коли хочуть образити чи розізлити іншу людину. Це пояснення, звісно, підійде у тому випадку, якщо дитина почула лайку не від вас.

Якщо ж вона піймала на слові вас, потрібно вибачитись, сказати, що, на жаль, вам не вдалося стриматися, ви вчинили погано. Дайте їй зрозуміти, що щиро шкодуєте, та надалі, звичайно, постараєтеся опановувати себе. Зупинити поширення епідемії лихослів’я можна, розвиваючи в собі і в дітях високі моральні, духовні якості: доброту, чуйність, терплячість, співчуття, жертовність, любов до ближнього. І найперше, на власному прикладі, адже дорослі для дітей є зразком поведінки.

Отже, виховання доведеться починати із себе.